Визначити необхідну потужність Р1 (КВТ) для редуктора (вхідна потужність редуктора)

Якщо цей параметр Вам не відомий, можна розрахувати його за формулою:

Р1= М2 х n1 х 100 / 9550 х ККД

Де: M2(Нм) крутний момент редуктора; n1(об/хв) – обороти на вхідному валу (вал електродвигуна); ККД (%) – коефіцієнт корисної дії.

  • ККД=98% (для одноступінчастих редукторів)
  • ККД=97% (для двоступінчастих редукторів)
  • ККД=96% (для триступінчастих редукторів)
  • ККД=95% (для чотиритупінчастих редукторів, а також для черв’ячних одноступінчастих редукторів)
  • ККД=94% (для редукторів з кількістю ступенів 5 і більше, а також для черв’ячних двоступінчастих редукторів).

Визначити необхідний крутний момент М2 (НМ) для вашого обладнання (крутний момент на вихідному валу редуктора)

Якщо цей параметр Вам не відомий, можна розрахувати його за формулою:

М2 = 9550 х Р1 х і х ККД / 100 х n1

Де: P1(кВт) вхідна потужність редуктора; i – передатне відношення; ККД (%) – коефіцієнт корисної дії; n1(об/хв) – обороти на вхідному валу (вал електродвигуна).

  • ККД=98% (для одноступінчастих редукторів)
  • ККД=97% (для двоступінчастих редукторів)
  • ККД=96% (для триступінчастих редукторів)
  • ККД=95% (для чотиритупінчастих редукторів, а також для черв’ячних одноступінчастих редукторів)
  • ККД=94% (для редукторів з кількістю ступенів 5 і більше, а також для черв’ячних двоступінчастих редукторів).

Визначити номінальну потужність Ре (кВт) для редуктора (номінальна потужність редуктора)

Якщо цей параметр Вам не відомий, можна розрахувати його за формулою:

Рe = Р1 x Sf

Де: P1(кВт) – вхідна потужність редуктора; Sf – коефіцієнт експлуатації (коефіцієнт надійності).

Визначити необхідні обороти n2 (об/хв) для вашого обладнання або передатне відношення i редуктора (обороти на вихідному валу редуктора).

Якщо цей параметр Вам не відомий, можна розрахувати його за формулою:

і = n1 / n2

n1(об/хв) – обороти на вхідному валу (вал електродвигуна); n2(об/хв) – обороти на вихідному валу (вал редуктора).

Розрахувати необхідне радіальне навантаження Fq (Н) на вихідний вал редуктора (залежно від виду з’єднання редуктора з обладнанням).

Радіальне навантаження на вал редуктора можна розрахувати за формулою:

  • Fq = 2100 х М2 / D зубчата передача (робочий кут – 20 градусів)
  • Fq = 2100 х М2 / D цепна передача (на малих обертах z > 17)
  • Fq = 2500 х М2 / D зубчата ремінна передача
  • Fq = 5000 х М2 / D клинореміна передача
  • Fq = 5000 х М2 / D ремінна передача через ролик натягувача

Де: Fq(Н) – радіальне навантаження на вал редуктора; М2(Нм) – крутний момент редуктора; D (мм) – діаметр шестерні або шківа; при виборі редуктора необхідно враховувати, що:

Fq < Fq доп.   радіальне навантаження на вал редуктора має бути менше допустимого радіального навантаження на вал редуктора.

Допустимі радіальні навантаження наведені в таблицях підбору редукторів та розраховані з урахуванням наступних параметрів:

  • основне навантаження посідає середину вала
  •  коефіцієнт експлуатації (сервіс-фактор) Sf = 1

Якщо радіальне навантаження припадає не на середину валу редуктора, то допустиме радіальне навантаження Fq розрах.(Н) розраховується за такою формулою:

Fq = Fq доп. х t / y + u

Де: Fq доп. (Н) – допустиме радіальне навантаження на вал редуктора; t – коефіцієнт для коригування радіального навантаження; y – коефіцієнт для коригування радіального навантаження.

  • Fq (Н) – радіальне навантаження на вал редуктора.
  • U (мм) – відстань від виходу валу з корпусу редуктора до точки застосування радіального навантаження..
  • l (мм) – довжина вихідного валу редуктора.

 Розрахувати необхідну термостійкість редуктора Pt (кВт) коефіцієнти для коригування радіального навантаження можна взяти в таблиці коригування радіального навантаження (для черв’ячних редукторів)

Показники номінальної термостійкості наведені у таблицях підбору черв’ячних редукторів та розраховані під час експлуатації редуктора з урахуванням наступних режимів:

  • неперевна робота редуктора
  • температура масла в редукторі + 70 ° С
  • температура навколишнього середовища + 20° С

Реальна термостійкість редуктора черв’ячного Pt реал. (кВт) може бути вищою за номінальну Pt (кВт)

Pt реал. можно розрахувати  по формулі:

Pt реал. = Pt х Кt

Де: Pt (кВт) – номінальна термостійкість черв’ячного редуктора; Кt – коефіцієнт термостойкости:

максимальна температуранавколишнього середовища

° С

(Kt)
співвідношення часу роботи редуктора з перервами у роботічас роботи (година) / час відпочинку (година) х 100
> 60%60%40%25%15%
400 C0,80,911,21,3
300 C0,91,11,21,41,5
200 C11,21,41,51,7
100 C1,21,41,51,71,9

Черв’ячний редуктор підібраний правильно, якщо його реальна термостійкість Pt реал. (кВт) більше вхідної потужності P1(кВт).

Pt реал. > P1 – НОРМА

УВАГАякщо реальна термостійкість редуктора черв’ячного Pt реал. (кВт) менше його вхідної потужності P1(кВт) – експлуатація даного редуктора можлива лише після консультації зі спеціалістами компанії ПВКП “Огрант”.