Визначити необхідні обороти N2 (ОБ/ХВ) або передатне відношення “і” редуктора (обороти на вихідному валу редуктора)

Якщо цей параметр Вам не відомий, можна розрахувати його за формулою:

і = n1/n2

n1(об/хв) – обороти на вхідному валу (вал електродвигуна); n1(об/хв) – обороти на вихідному валу (вал редуктора).

Визначити необхідний крутний момент М2 (НМ) для вашого обладнання (крутний момент на вихідному валу редуктора)

Якщо цей параметр Вам не відомий, можна розрахувати його за формулою:

М2 = 9550 х Р1 х і х ККД/100 х n1

Де: P1(кВт) вхідна потужність редуктора; i – передатне відношення; ККД (%) – коефіцієнт корисної дії; n1(об/хв) – обороти на вхідному валу (вал електродвигуна).

  • ККД = 98% (для одноступінчастих редукторів)
  • ККД = 97% (для двоступінчастих редукторів)
  • ККД = 96% (для триступінчастих редукторів)
  • ККД=95% (для чотириступінчастих редукторів, а також для черв’ячних одноступінчастих редукторів)
  • ККД=94% (для редукторів з кількістю щаблів 5 і більше, а також для черв’ячних двоступінчастих редукторів).

Визначити необхідну потужність Р1 (кВт) для редуктора (вхідна потужність редуктора)

Якщо цей параметр Вам не відомий, можна розрахувати його за формулою:

Р1 = М2 х n1 х 100 / 9550 х ККД

Де: M2(Нм) крутний момент редуктора; n1(об/хв) – обороти на вхідному валу (вал електродвигуна); ККД (%) – коефіцієнт корисної дії.

  • ККД = 98% (для одноступінчастих редукторів)
  • ККД = 97% (для двоступінчастих редукторів)
  • ККД = 96% (для триступінчастих редукторів)
  • ККД=95% (для чотириступінчастих редукторів, а також для черв’ячних одноступінчастих редукторів)
  • ККД=94% (для редукторів з кількістю щаблів 5 і більше, а також для черв’ячних двоступінчастих редукторів).

Визначити номінальну потужність Ре (кВт) для редуктора (номінальна потужність редуктора)

Якщо цей параметр Вам не відомий, можна розрахувати його за формулою:

Рe = Р1 x Sf

Де: P1(кВт) – вхідна потужність редуктора; Sf – коефіцієнт експлуатації (коефіцієнт надійності).

Розрахувати необхідне радіальне навантаження Fq (Н) на вихідний вал редуктора (залежно від виду з’єднання редуктора з обладнанням).

Радіальне навантаження на вал редуктора можна розрахувати за формулою:

  • Fq = 2100 х М2/D зубчаста передача (робочий кут – 20 градусів)
  • Fq = 2100 х М2/D ланцюгова передача (на малих оборотах z > 17)
  • Fq = 2500 х М2/D зубчаста ремінна передача
  • Fq = 5000 х М2/D клинопасова передача
  • Fq = 5000 х М2/D ремінна передача через ролик натягувача

Де: Fq(Н) – радіальне навантаження на вал редуктора; М2(Нм) – крутний момент редуктора; D (мм) – діаметр шестерні або шківа; при виборі редуктора необхідно враховувати, що:

Fq < Fqдод. радіальне навантаження на вал редуктора має бути менше допустимого радіального навантаження на вал редуктора.

Допустимі радіальні навантаження наведені в таблицях підбору редукторів та розраховані з урахуванням наступних параметрів:

  • основне навантаження посідає середину вала
  • коефіцієнт експлуатації (сервіс-фактор) Sf = 1

Якщо радіальне навантаження припадає не на середину валу редуктора, то допустиме радіальне навантаження Fqрозрах.(Н) розраховується за такою формулою:

Fq = Fq дод. х t/y+u

Де: Fqдод. (Н) – допустиме радіальне навантаження на вал редуктора; t – коефіцієнт для коригування радіального навантаження; y – коефіцієнт для коригування радіального навантаження.

  • Fq (Н) – радіальне навантаження на вал редуктора.
  • U (мм) – відстань від виходу валу з корпусу редуктора до точки застосування радіального навантаження.
  • l (мм) – довжина вихідного валу редуктора.

Розрахувати необхідну термостійкість редуктора Pt (кВт) коефіцієнти для коригування радіального навантаження можна взяти в таблиці коригування радіального навантаження (для черв’ячних редукторів)

Показники номінальної термостійкості наведені у таблицях підбору черв’ячних редукторів та розраховані під час експлуатації редуктора з урахуванням наступних режимів:

  • безперервна робота редуктора
  • температура мастила в редукторі + 70°C
  • температура навколишнього середовища +20°C

Реальна термостійкість редуктора черв’ячного Pt реал. (кВт) може бути вищою за номінальну Pt (кВт)

Pt реал. можна розрахувати за формулою:

Pt реал. = Pt х Кt

Де: Pt (кВт) – номінальна термостійкість черв’ячного редуктора; Кt – коефіцієнт термостійкості:

максимальна температуразовнішнього середовища °C(Kt)
співвідношення часу роботи редуктора з перервами у роботічас роботи (година) / час відпочинку (година) х 100
> 60%60%40%25%15%
400 °C0,80,911,21,3
300 °C0,91,11,21,41,5
200 °C11,21,41,51,7
100 °C1,21,41,51,71,9

Черв’ячний редуктор підібраний правильно, якщо його реальна термостійкість Pt реал. (кВт) більше вхідної потужності P1(кВт).

Pt реал. > P1 – НОРМА

Увага! якщо реальна термостійкість черв’ячного редуктора Pt Реал. (кВт) менше його вхідної потужності P1(кВт) – експлуатація даного редуктора можлива лише після консультації зі спеціалістами компанії “Огрант”.