Визначити номінальну потужність РЕ (КВТ) для редуктора (номінальна потужність редуктора)

Якщо цей параметр Вам не відомий, можна розрахувати його за формулою:

Рe = Р1 x Sf

Де: P1(кВт) – вхідна потужність редуктора; Sf – коефіцієнт експлуатації (коефіцієнт надійності).

Визначити необхідний крутний момент М2 (НМ) для вашого обладнання (крутний момент на вихідному валу редуктора)

Якщо цей параметр Вам не відомий, можна розрахувати його за формулою:

М2 = 9550 х Р1 х і х ККД / 100 х n1

Де: P1(кВт) вхідна потужність редуктора; i – передатне відношення; ККД (%) – коефіцієнт корисної дії; n1(об/хв) – обороти на вхідному валу (вал електродвигуна).

• ККД=98% (для одноступінчастих редукторів)
• ККД=97% (для двоступінчастих редукторів)
• ККД=96% (для триступінчастих редукторів)
• ККД=95% (для чотиритупінчастих редукторів, а також для черв’ячних одноступінчастих редукторів)
• ККД=94% (для редукторів з кількістю ступенів 5 і більше, а також для черв’ячних двоступінчастих редукторів).

Визначити необхідну потужність Р1 (кВт) для редуктора (вхідна потужність редуктора)

Якщо цей параметр Вам не відомий, можна розрахувати його за формулою:

Р1= М2 х n1 х 100 / 9550 х ККД

Де: M2(Нм) крутний момент редуктора; n1(об/хв) – обороти на вхідному валу (вал електродвигуна); ККД (%) – коефіцієнт корисної дії.

• ККД=98% (для одноступінчастих редукторів)
• ККД=97% (для двоступінчастих редукторів)
• ККД=96% (для триступінчастих редукторів)
• ККД=95% (для чотиритупінчастих редукторів, а також для черв’ячних одноступінчастих редукторів)
• ККД=94% (для редукторів з кількістю ступенів 5 і більше, а також для черв’ячних двоступінчастих редукторів).

Визначити номінальну потужність Ре (кВт) для редуктора (номінальна потужність редуктора)

Якщо цей параметр Вам не відомий, можна розрахувати його за формулою:

Рe = Р1 x Sf

Де: P1(кВт) – вхідна потужність редуктора; Sf – коефіцієнт експлуатації (коефіцієнт надійності).

Визначити необхідні обороти n2 (об/хв) для вашого обладнання або передатне відношення i редуктора (обороти на вихідному валу редуктора).

Якщо цей параметр Вам не відомий, можна розрахувати його за формулою:

і = n1 / n2

n1(об/хв) – обороти на вхідному валу (вал електродвигуна); n2(об/хв) – обороти на вихідному валу (вал редуктора).

Розрахувати необхідне радіальне навантаження Fq (Н) на вихідний вал редуктора (залежно від виду з’єднання редуктора з обладнанням).

Радіальне навантаження на вал редуктора можна розрахувати за формулою:

• Fq = 2100 х М2 / D зубчата передача (робочий кут – 20 градусів)
• Fq = 2100 х М2 / D цепна передача (на малих обертах z > 17)
• Fq = 2500 х М2 / D зубчата ремінна передача
• Fq = 5000 х М2 / D клинореміна передача
• Fq = 5000 х М2 / D ремінна передача через ролик натягувача

Де: Fq(Н) – радіальне навантаження на вал редуктора; М2(Нм) – крутний момент редуктора; D (мм) – діаметр шестерні або шківа; при виборі редуктора необхідно враховувати, що:

Fq < Fq доп.   радіальне навантаження на вал редуктора має бути менше допустимого радіального навантаження на вал редуктора.

Допустимі радіальні навантаження наведені в таблицях підбору редукторів та розраховані з урахуванням наступних параметрів:

• основне навантаження посідає середину вала
•  коефіцієнт експлуатації (сервіс-фактор) Sf = 1

Якщо радіальне навантаження припадає не на середину валу редуктора, то допустиме радіальне навантаження Fq розрах.(Н) розраховується за такою формулою:

Fq = Fq доп. х t / y + u

Де: Fq доп. (Н) – допустиме радіальне навантаження на вал редуктора; t – коефіцієнт для коригування радіального навантаження; y – коефіцієнт для коригування радіального навантаження.

• Fq (Н) – радіальне навантаження на вал редуктора.
• U (мм) – відстань від виходу валу з корпусу редуктора до точки застосування радіального навантаження..
• l (мм) – довжина вихідного валу редуктора.

 Розрахувати необхідну термостійкість редуктора Pt (кВт) коефіцієнти для коригування радіального навантаження можна взяти в таблиці коригування радіального навантаження (для черв’ячних редукторів)

Показники номінальної термостійкості наведені у таблицях підбору черв’ячних редукторів та розраховані під час експлуатації редуктора з урахуванням наступних режимів:

• неперевна робота редуктора
• температура масла в редукторі + 70 ° С
• температура навколишнього середовища + 20° С

Реальна термостійкість редуктора черв’ячного Pt реал. (кВт) може бути вищою за номінальну Pt (кВт)

Pt реал. можно розрахувати  по формулі:

Pt реал. = Pt х Кt

Де: Pt (кВт) – номінальна термостійкість черв’ячного редуктора; Кt – коефіцієнт термостойкости:

Черв’ячний редуктор підібраний правильно, якщо його реальна термостійкість Pt реал. (кВт) більше вхідної потужності P1(кВт).

Pt реал. > P1 – НОРМА

УВАГА! якщо реальна термостійкість редуктора черв’ячного Pt реал. (кВт) менше його вхідної потужності P1(кВт) – експлуатація даного редуктора можлива лише після консультації зі спеціалістами компанії ПВКП “Огрант”.